Макаренко Сергій Анатолійович
Макаренко Сергій Анатолійович
07.06.1980-07.10.2022
Народився 07 червня 1980 року в смт. Арбузинка. Закінчив 9 класів Арбузинської середньої школи №2. Одружений, разом з дружиною Альоною виховували двох дітей.
В 1998 – 2000 рр. проходив строкову військову службу в м. Сарни Рівненської області.
З 09 липня 2015 року Сергій без вагань став на захист нашої країни. Був мобілізований до зони АТО Донецької та Луганської областей в розвідувальну роту в/ч А0216 рядовим (ПКМ).
27 жовтня 2016 року демобілізований, отримав статус учасника бойових дій.
Рік стояв на обліку в Центрі зайнятості. Потім підписав військовий контракт, служив спочатку в Донецькій області, потім в Херсонській області під Генічеськом. Після завершення контракту звільнився з лав ЗСУ 04.02.2022 року.
З початком повномасштабної війни 25.02.2022 пліч – о – пліч з побратимами мужній воїн відстоював наше з вами право та право кожного українця жити у вільній та суверенній державі, щодня наближаючи Перемогу. Спочатку був направлений в 35 Одеську морську бригаду в с. Дачне, потім с. Маяки Одеської області. Воював в розвідувальній групі в званні старший матрос.
З середини червня 2022 року був перенаправлений на Херсонський напрямок. Виконуючи свій військовий обов'язок, старший матрос Макаренко Сергій Анатолійович загинув у розквіті сил і життя – 07 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту с. Іщенка Херсонської області.
За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі відповідно до Указу Президента України від 09 січня 2023 року номер 6 Макаренка Сергія Анатолійовича (посмертно) нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Йому тепер навіки 42… Така страшна ціна миру і волі, ціна наближення перемоги. Справжній патріот, вірний син України, найкращий серед нас. Сергій назавжди залишиться у нашій пам'яті та серцях, а його ім'я навіки буде взірцем мужності, патріотизму, незламності.
