Стульник Віталій Володимирович
Стульник Віталій Володимирович
06.12 1983-10.05.2024
Народився 6 грудня 1983 року в смт Арбузинка Миколаївської області. Закінчив 8 класів Арбузинської ЗОШ №2, здобув спеціальність «тракторист – машиніст» в Арбузинському СПТУ.
Підлітком захоплювався футболом, рибальством.
Працював охоронником в м. Южноукраїнськ, 10 років їздив на заробітки до Києва, останній час працював механізатором в одному з місцевих фермерських господарств. Одружився, разом з дружиною Іриною виховували двох синів . Був добрим, чуйним до людської біди, гарним сім’янином, дбайливим батьком для синів, завжди приходив на допомогу товаришам. Оптиміст по життю, заряджав своєю позитивною енергією всіх навколо. Захоплювався технікою, мріяв купити новий автомобіль.
Але війна перекреслила всі мрії та сподівання на краще та стабільне життя. 30 листопада 2023 року за загальною мобілізацією Віталія було призвано до в/ч А4355 для подальшого проходження військової служби. Спочатку навчався в м. Житомир, потім в Німеччині, згодом проходив військову службу на Харківщині та Луганщині. Віталій захищав свою країну в складі 77-ї окремої аеромобільної десантно – штурмової бригади помічником кулеметника 11 роти 1 відділення 1 взводу в/ч А2900.
10 травня 2024 року солдат Стульник Віталій Володимирович, виконуючи бойове завдання на лінії зіткнення з противником у бою за нашу Батьківщину поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області, під час мінометного обстрілу отримав поранення несумісне з життям.
Після поховання Героя рідним Віталія була вручена іменна Грамота Пошани та Скорботи на знак глибокої вдячності військовослужбовцю Стульнику Віталію Володимировичу за жертовне служіння у лавах Збройних Сил України, за підписом Головнокомандувача ЗСУ О.Сирського.
