Про виділення збудника сибірки тварин

Дата: 11.10.2022 19:09
Кількість переглядів: 153

Арбузинським управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області інформує, що відповідно до Звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та місті Києві від 10.10.2022 № 001497 п.м./22 із патологічного матеріалу від ДРХ (коза), що належить фермерському господарству «Лукачівка ЕКО» (вул. Степова 17-а,с. Вільховець, Обухівського (Богуславського) району Київської області) при бактеріологічних дослідженнях виділено збудник сибірки (Bacillus anthracis).

Сибірка - гостре, особливо небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей, яке спричиняється мікробами Bac.anthracis. Хвороба перебігає у надгострій, гострій і підгострій формах, а у свиней - переважно в локальній ангінозній формі. У хутрових звірів сибірка виникає як кормова інфекція. Збудник сибірки належить до числа аеробних споротвірних мікробів і існує у вигляді двох основних форм: вегетативній, тобто у вигляді бацил, які мають форму палички з прямими, ніби обрубленими кінцями і споровій. Вегетативна форма в організмі інфікованої тварини може утворювати "капсулу". Потрапивши в грунт, за сприятливих умов (температура зовнішнього середовища не нижче 12 (град.) збудник утворює спору. У споровій формі він може перебувати в грунті необмежений час, лишаючись життєдіяльним і зберігаючи патогенність. Грунт, заражений бацилами сибірки, тривалий час (70 і більше років) залишається збудником інфекції для сприйнятливих тварин або людини. Основним джерелом сибірки є хвора тварина, яка виділяє збудника в зовнішнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, кров'янистими виділеннями ще до того, як з'являються характерні клінічні ознаки

У чутливих до сибірки тварин захворювання переважно перебігає в септичній формі. У свиней - у вигляді серозно-геморагічного або некротичного запалення лімфатичних залоз, зіва і глотки (локальна форма). Відповідно до вимог Інструкції про заходи профілактики та боротьби з сибіркою тварин, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України від 25 січня 2000 р. № 4, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 березня 2000 р. за № 136/4357 комплекс заходів проти сибірки включає: - профілактичну імунізацію всього сприйнятливого поголів'я і убезпечення тварин від зараження; - у випадку виникнення захворювання - здійснення своєчасної діагностики, оповіщення місцевих органів санітарно-епідеміологічної служби про підозру на захворювання або захворювання тварин на сибірку для організації та проведення протиепідемічних заходів, карантинування неблагополучних пунктів, ізоляції і ліквідації епізоотичного вогнища, знищення шляхом спалювання забрудненої збудником продукції, трупів тварин, що загинули від сибірки або вимушено забиті, інактивації збудника в приміщеннях, на обладнанні і контамінованій території; - передзабійний огляд тварин і ветеринарно-санітарну експертизу продуктів забою, у випадку вимушеного забою тварин - обов'язкове проведення лабораторних досліджень. Профілактичні щеплення сприйнятливих тварин проти сибірки проводять: - в стаціонарно неблагополучних пунктах, де з моменту останнього захворювання тварин сибіркою ще не минуло 5 років, дорослу велику рогату худобу, овець, кіз, коней щеплюють два рази на рік з інтервалом 6 місяців: навесні перед вигоном на пасовище і восени - при постановленні на стійлове утримання. Хутрових звірів щеплюють з 3-місячного віку один раз на рік; - дорослих тварин в усіх останніх пунктах, сприйнятливих до сибірки, один раз на рік; - молодняка великої рогатої худоби - після досягнення ним 3-місячного віку, а потім, чере,з 6 місяців, - ревакцинацію; - ягнят щеплюють у віці 3 місяці і повторно ревакцинують через 3 місяці; - свиней - з 6-місячного віку один раз на рік тільки в господарствах, де практикується вільно-вигульне або табірне їх утримання; - оленів і верблюдів - з 6-місячного віку один раз на рік; - коней - з 9-місячного віку один раз на рік (в особливих випадках - з 3-місячного віку). В господарствах, розміщених на загрозливій території, обов'язковій вакцинації підлягають усі тварини, що надійшли до господарства. До загального стада їх допускають після карантинування не раніше, ніж через 14 днів після щеплення.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь