ПРОГНОЗ фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських культур у господарствах Миколаївської області на березень 2025 року
ПРОГНОЗ
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту
сільськогосподарських культур у господарствах Миколаївської області на березень 2025 року
Зимовий період 2024-2025 року характеризувався високими температурами, відсутністю тривалого снігового покриву та тривалих морозів.
Середня місячна температура січня місяця була на 5,0-6,1⁰С вище норми та становила 0,5-1,9°С, максимальна температура повітря підвищувалася до 16⁰С, а мінімальна знижувалася до 10℃ морозу. Середня місячна кількість опадів за січень становила 5.3-9.7 мм (15-31% норми).
Середня місячна температура лютого місяця була на 1,6-2,4°С нижче норми та становила 2,5-3,9 ⁰С морозу. Мінімальна температура повітря знижувалася до 11,5-16,1°С морозу, а максимальна підвищувалася до 8,5-9,2°С тепла. Опади протягом місяця відмічались переважно у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу і розподілялися по території області нерівномірно. Середня їх кількість становила 12-29 мм (40-89% норми).
МИШОПОДІБНІ ГРИЗУНИ
При встановлені теплої, помірно вологої погоди, слід очікувати продовження живлення мишоподібних гризунів та можливого наростання чисельності шкідників, особливо на площах, де не проводилися захисні заходи. Обробки з метою обмеження чисельності та шкодочинності мишоподібних гризунів доцільні при перевищенні економічного порогу шкодочинності (далі – ЕПШ) – 3 жилі колонії на озимих культурах та 5 жилих колоній та багаторічних травах. За потреби слід застосувати хімічний метод боротьби за допомогою родентицидів згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр), з дотриманням регламентів їх застосування.
ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ
За сприятливих агрокліматичних умов (тепла погода, середньодобова температура повітря +7+10 ˚С) проходитиме живлення та пошкодження рослин озимих культур (особливо посіяних по стерньовому попереднику) личинками хлібного туруна. Живлячись сходами озимих зернових культур (об’їдаючи листя, затягуючи їх у ґрунт) за підвищеної чисельності призводять до зрідження посівів (пошкодженість рослин може сягати 25-48%). Поновлене живлення шкідника триває до заляльковування.
При перевищені економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) (3-4 екз./1 кв. м або ушкодження 2% рослин) рекомендовано провести захисні заходи інсектицидами, які зареєстровані та внесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки слід проводити за денної температури не нижче +12 ˚С, а нічної – не нижче +5 ˚С.
За умов відсутності заморозків очікується літ злакових мух (гессенська, пшенична, шведська) - весняна генерація. Найбільша небезпека становить для слабо розкущених і зріджених посівів. За умов прохолодної погоди, затяжної весни – літ буде розтягнутим, а при стрімкому наростанні позитивних температур – дружнім. Сприятиме розвитку шкідників суха і тепла весна. Особливо небезпечними для рослин є личинки шкідників, які проникаючи до середини пагону, знищують рослини зсередини, виїдаючи точку росту й основу центрального листка. Внаслідок пошкоджень жовтіє і засихає центральний листок, пагін пригнічується й відмирає. При масовому розмножені та несприятливих агрокліматичних умов для розвитку рослин озимих та ярих культур можливе істотне пошкодження рослин шкідником (до 90%) та зниження врожайності озимих культур.
В період масового льоту та при перевищені економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) (40-50 мух/100 помахів сачка, або при 6-10% пошкоджених рослин личинками) рекомендовано провести захисні заходи інсектицидами, проти личинок рекомендовано застосування системних інсектицидів, які зареєстровані та внесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
В ІІ-ІІІ декадах березня за середньодобової температури +8+10˚С з нечастими опадами очікується відродження личинок із перезимувавших яєць попелиць, які зимують на листках сходів озимих культурних та дикорослих злаків, а також на падалиці та пожнивних залишках у ґрунті. Личинки за 10-15 діб перетворюються на партеногенетичних самок-засновниць. Кожна здатна розвиватися в 7 поколіннях та народжувати до 30 личинок. Попелиці висмоктують сік з надземних органів, призводячи до знебарвлення, пожовтіння (червоніння), скручення листової поверхні рослин. В’янення рослин відмічається при незначних ушкодженнях, а при масовому заселенні шкідником, в період виходу в трубку – можлива загибель рослини. За наявності 100-150 екз./1 кв. м або 2-3 особини на рослину необхідно провести захисні заходи дозволеними до використання препаратами з Реєстру.
Залишається загроза ураження рослин борошнистою росою, септоріозом та гельмінтоспоріозами.
Зараження рослин борошнистою росо відбуватиметься при зростанні температурного режиму до +3+5°С. За оптимальних умов: +14+17°С та 90-100% вологості повітря, інкубаційний період в середньому триватиме 4-5 днів. Першочергово уражуватимуться загущені посіви та посіви на підвищеному азотному фоні. Резерватором патогену борошнистої роси є сходи падалиці. Зимує патоген на посівах озимої пшениці і сходах падалиці у формі скупчення грибниці.
Шкідливість борошнистої роси проявляється насамперед у зменшенні асиміляційної поверхні листків і руйнуванні хлорофілу та інших пігментів. При сильному ураженні знижується кущистість, затримується фаза колосіння. Недобір урожаю від борошнистої роси може становити 10-15%, іноді – 30-35%.
З відновленням вегетації на посівах озимого ячменю продовжиться розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей, запас інфекції яких зберігся з осені. Сприятимуть поширенню хвороби помірні температури (+18+20°С) та підвищена вологість повітря.
Джерелом інфекції гельмінтоспоріозу (темно-бурої плямистості) можуть бути міцелій, склероції та конідії, які зберігаються на рослинних рештках і зерні. Навесні може утворюватися сумчаста стадія у вигляді перитеціїв із сумками та сумкоспорами, які є додатковим джерелом первинної інфекції. Симптоми гельмінтоспоріозу проявляються на листках рослин у вигляді видовжених, спочатку темних, а згодом темно-сірих або світло-бурих плям з темною облямівкою. За високої вологості повітря на них утворюється оливково-бурий наліт. Аналогічне ураження може бути й на нижніх вузлах стебел, які розм’якшуються, внаслідок чого рослини вилягають. Шкодочинність хвороби проявляється в зменшенні площі асиміляційної поверхні листків, що негативно впливає на продуктивність рослин. Найбільшої шкоди хвороба завдає в роки з теплими, дощовими умовами весняно-літнього періоду. При інтенсивному розвитку хвороби втрати врожаю можуть становити 30-40%. Першочерговими заходами для обмеження шкодочинності гельмінтоспоріозів є проведення профілактичних фунгіцидних обробок у фазу весняного кущення.
Інфекційний запас септоріозу зберігається на 10-20% площ та 2-3% рослин озимої пшениці. Проростання спор збудника септоріозу відбувається за 100% відносної вологості та температури +4°С (оптимум +20+24°С). Інкубаційний період хвороби в залежності від температури складає 7-25 днів. Особливо сильний розвиток хвороби відбуватиметься за частих дощів при оптимальних температурах і слабких вітрів. Джерелом інфекції септоріозу є уражене листя, рослинні залишки, додатково – дикоростучі злакові трави.
ОЗИМИЙ РІПАК
При температурі повітря понад +5 + 6 °С, а масовий літ розпочинається при температурі +9 °С… +12°С (ІІ-ІІІ декадах березня), очікується подальший вихід з місць зимівлі імаго прихованохоботників (стеблового капустяного та великого ріпакового).
Личинки великого ріпакового прихованохоботника (жовто-білого кольору, завдовжки 5-7 мм, з темно-коричневою головою), живлячись прогризають ходи всередині пагонів, спричинюючи розтріскування вздовж стебла і його зигзагоподібне вигинання у вигляді літери S. Пошкоджений пагін потовщується, стає сплющеним або розтріскується, відмічається нерівномірність цвітіння та достигання рослин ріпаку.
Найбільшої шкоди рослина зазнає у випадку відкладання яєць у фазі від початку росту пагона до 30 см його висоти. Можуть пошкоджувати також кореневу шийку.
В разі перевищення ЕПШ (для капустяного прихованохоботника - 20 жуків упродовж трьох днів на одну жовту пастку, великого ріпакового – 10 жуків, або 2-4 жуки на 25 рослинах) рекомендовано проводити заходи захисту для обмеження кількості імаго.
На посівах озимого ріпаку після відновлення вегетації шкодитиме ріпаковий пильщик. Живлення шкідника в разі настання сприятливих агрокліматичних умов прогнозовано триватиме впродовж ІІІ декади березня - І декади квітня.
За становлення температури повітря +10°С очікується заселення посівів ріпаку хрестоцвітими блішками, капустяними попелицями.
При підвищенні температурного режиму рослини ріпаку уражуватимуться фомозом, альтернаріозом, переноспорозом та подекуди борошнистою росою. Інтенсивність ураження наростатиме по мірі зростання температури повітря, сприятиме розвитку збудників наявність вологи.
ПЛОДОВІ НАСАДЖЕННЯ
Для попередження появи зимуючих стадій шкідників (кліщів, щитівок, попелиць, інші) та збудників хвороб рекомендовано провести ранньовесняне (до початку набрякання бруньок) на рослинах при середньодобових температурах приблизно +5 °С, фунгіцидами та інсектицидами, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». В цей час можна використовувати препарати досить міцної концентрації, не боячись завдати шкоди рослинам.
ПРОТРУЄННЯ НАСІННЯ
З метою захисту сходів ярих культур від хвороб та для забезпечення одержання високого та якісного врожаю, посів рекомендовано проводити протруєним насінням адже збудники патогенних грибів можуть зберігатися як на поверхні, так і всередині насінини, а також в ґрунті, на рослинних рештках, падалиці та дикорослих злакових культурах.
Протруюванням досягається знезараження насіння від збудників зовнішньої інфекції (твердої, стеблової та карликової сажок, ріжків, пліснявіння) та внутрішньої (летючої сажки, фузаріозів), захист проростаючого насіння та проростків від ураження в ґрунті збудниками стеблової та карликової сажок, кореневих гнилей, підвищення польової схожості. Крім того, протруйники з широким спектром дії забезпечують захист сходів від таких небезпечних хвороб як борошниста роса, іржа, септоріоз, плямистості та інші. Доцільно проводити протруєння з додаванням препаратів інсектицидного спектру дії для захисту від ґрунтових шкідників.
На сьогодні в Україні для захисту зернових культур зареєстрований широкий спектр протруйників, які належать до системної або контактно-системної дії, містять одну чи декілька діючих речовин. Контактні фунгіциди знищують фітопатогени, які знаходяться на поверхні насінини та в ґрунті, системні – абсорбуються тканинами насіння і знищують внутрішню інфекцію.
При виборі протруйника, в першу чергу необхідно звертати увагу на спектр його дії, вміст діючих речовин, тривалість захисного ефекту видовий склад збудників хвороб.
До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. Під час проведення захисних заходів, протруєння насіння потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
