ПРОГНОЗ фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських культур у господарствах Миколаївської області на квітень 2025 року
ПРОГНОЗ
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту
сільськогосподарських культур у господарствах Миколаївської області на квітень 2025 року
Миколаїв 2025
Погодні умови березня були зумовлені переважно полем зниженого тиску. Спостерігалась тепла погода без істотних опадів, лише в окремі дні проходили атмосферні фронти з невеликими дощами. Середня місячна температура березня місяця була на 3,5-4,6°С вище норми та становила 7,0-8,8 ⁰С тепла. Мінімальна температура повітря знижувалася до 11,5-16,1°С морозу, а максимальна підвищувалася до 19,0-23,5°С тепла. Березень місяць був засушливим. Середня кількість опадів по всій території області склала від 5 до 14 мм (15-48% норми).
ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ
Рослини озимих зернових культур знаходяться у фазі кущення, переважно у доброму та задовільному фізіологічному стані. До кінця ІІІ декади квітня, за сприятливих агрокліматичних умов, триватиме осередкове живлення та пошкодження рослин озимих культур личинками хлібного туруна. Після чого шкідник піде на заляльковування.
При перевищені економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) (3-4 екз./1м² або ушкодження 2% рослин) рекомендовано провести захисні заходи інсектицидами, які зареєстровані та внесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки слід проводити за денної температури не нижче +12 ˚С, а нічної – не нижче +5 ˚С.
Очікується літ злакових мух (гессенська, шведська, чорна пшенична, яра, озима, опоміза пшенична) - весняна генерація. Найбільша небезпека становить для посівів ярих зернових культур та кукурудзи, слабо розкущених і зріджених посівів озимих культур. Сприятиме розвитку шкідників суха і тепла весна. Особливо небезпечними для рослин є личинки шкідників, які проникаючи до середини пагону, знищують рослини зсередини, виїдаючи точку росту й основу центрального листка. При масовому розмножені та несприятливих агрокліматичних умов для розвитку рослин озимих та ярих культур можливе істотне пошкодження рослин шкідником (до 90%) та зниження врожайності озимих культур.
В період масового льоту та при перевищені економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) (40-50 мух/100 помахів сачка, або при 6-10% пошкоджених рослин личинками) рекомендовано провести захисні заходи із застосуванням системних інсектицидів зареєстрованими та внесеними до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі - Реєстр).
Серед хлібних клопів переважає клоп шкідлива черепашка, рідше зустрічаються маврський клоп та елія гостроголова. Клоп-черепашка зимує у лісосмугах неподалік поля у листяній підстилці та у верхньому шарі ґрунту під нею. При встановлені теплої погоди (+18…+10 °C вдень), відбувається масова міграція з місць зимівлі на посіви (ІІ декада квітня). Зазвичай це збігається з розпусканням бруньок на тополі, клені й дубі. Через 5-11 днів після заселення посівів самиці починають відкладати яйця у два ряди на листя, післяжнивні рештки і навіть на землю. Плодючість самки – 50-400 яєць (залежно від погоди та кормової бази). Пошкодження стебел та колосків озимих і ярих зернових перезимувавшим клопом може призвести до часткової або повної загибелі продуктивних стебел, білоколосості, в результаті – зменшення маси зерна.
За чисельності перезимувавшого клопа 2-4 і більше екз. / 1 кв. м (за посухи 1 екз./1 кв. м) під час кущіння – виходу в трубку озимих зернових, посіви захищають дозволеними інсектицидами відповідно до Реєстру.
В кінці І декади квітня очікується заселення посівів злаковими попелицями. Прогнозується збереження високого рівня шкодочинності даного виду шкідника, зимуючий запас якого формувався за сприятливих погодних умов осіннього періоду.
Попелиці висмоктують сік з надземних органів, призводячи до знебарвлення, пожовтіння (червоніння), скручення листової поверхні рослин. В’янення рослин відмічається при незначних ушкодженнях, а при масовому заселенні шкідником, в період виходу в трубку – можлива загибель рослини. За наявності 100-150 екз./1 кв. м або 2-3 особини на рослину необхідно провести захисні заходи дозволеними до використання препаратами з Реєстру.
Повсюдно заселятимуть посіви та шкодитимуть хлібні блішки, зимуючий запас яких досить значний. Найбільшої шкодочинності вони завдаватимуть ярим колосовим пізніх строків посіву та рослинам на полях з малими запасами грунтової вологи.
Посіви зернових культур впродовж місяця заселятимуть та пошкоджуватимуть також хлібні п’явиці (червоногруда, синя), шкодочинність яких зростатиме за сухої і теплої погоди. Масова яйцекладка шкідника попередньо очікується в ІІІ декаді квітня. В осередках високої чисельності ймовірні значні пошкодження рослин, характерними ознаками пошкоджень п’явицями є продовгуваті наскрізні отвори на листовій пластині.
За наявності, у фазі сходів-кущіння на посівах ярих та у фазу кущіння озимих зернових культур, смугастої хлібної блішки – 6-8 екз./м², п’явиці – 15-20 жуків/м2, попелиці – 100 екз./м² рекомендовано обприскування крайових смуг або всіх посівів дозволеними інсектицидами.
Залишається загроза подальшого ураження рослин озимих та ярих зернових культур борошнистою росою, септоріозом, бурою листовою іржею (початок ураження при температурі вище +5 °С, оптимум +16…+11 °С). Ураженню сприяє тривала волога та вітряна погода, ранкові густі тумани. На посівах озимого та ярого ячменю за оптимальних погодних умов для розвитку хвороб слід очікувати посилення розвитку темно-бурої плямистості та сітчастого гельмінтоспоріозу.
ЗЕРНОБОБОВІ КУЛЬТУРИ ТА БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ
Посіви гороху на протязі місяця будуть пошкоджуватися бульбочковими довгоносиками, шкодочинність жуків зростатиме за сухої і жаркої погоди. В ІІ-ІІІ декадах очікується початок заселення посівів гороховою попелицею.
У відростаючих багаторічних травах повсюдно спостерігатиметься подальше розселення та живлення бульбочкових та інших видів довгоносиків і шкідників.
Обприскування посівів проти довгоносиків проводять за наявності 10-15 жуків/м2 для гороху та 5-8 екз. для багаторічних трав дозволеними до використання препаратами.
ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ
Впродовж квітня на ріпаку шкодитиме комплекс шкідників - хрестоцвітні блішки, ріпакові листоїди, квіткоїди, прихованохоботники, оленка волохата, білани та ін.
Відродження личинок листоїда очікується на початку ІІ декади квітня, в залежності від погодних умов вони розвиватимуться 10-28 днів, живлячись при цьому листям. За надпорогової чисельності шкідник завдаватиме відчутної шкоди.
Шкодитимуть ріпакам хрестоцвітні клопи, висмоктуючи соки із листя і стебел, викликатимуть їх пожовтіння, а іноді і повну загибель. Шкодочинність зростатиме в посушливий період.
Заселення посівів жуками ріпакового квіткоїда очікується в середині квітня – на початку травня. Вони спочатку живитимуться на дикоростучих хрестоцвітих, потім – на посівах ріпаку, які заселятимуть на початку бутонізації. Пошкоджені жуками бутони засихають та осипаються. Личинки живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками. Для попередження пошкоджень фітофагами посіви ріпаку обробляють інсектицидами за надпорогової чисельності шкідників (1-3 екз./1 рослину у період збільшення бутонів; 5-6 екз./1 рослину у фазу початкового цвітіння ріпаку).
За масового розвитку і відсутності захисних заходів значної шкоди ріпакам, особливо ярим, завдаватимуть хрестоцвітні блішки, пошкодження якими іноді призводитимуть до загибелі всієї рослини. Активність блішок зростатиме в суху і жарку погоду.
За теплої сонячної погоди по краям поля озимий ріпак заселятиме оленка волохата (бронзівка). Шкодять жуки, які живляться пиляками та маточками. На посівах ріпаку жуки виїдають бутони, що не розкрились, заселяючи масиви від лісосмуг та країв поля. В холодну похмуру погоду дорослі комахи не активні, ховаються в ґрунті. Значні пошкодження цей шкідник завдає в посушливі роки.
Під час бутонізації ріпаку (до масового цвітіння) при перевищенні ЕПШ рекомендовано провести обприскування посівів інсектицидами, які рекомендовані Реєстру.
Жуки ріпакового насіннєвого прихованохоботника з’являються у квітні за середньодобової температури повітря +7…+8 °С. Живляться стеблами, квітконіжками, бутонами. Самки відкладають яйця всередину молодих стручків. Личинки, які відроджуються, живляться молодими насінинами, утворюючи отвори. Одна личинка прихованохоботника за період розвитку може пошкодити 6-9 насінин. В уражених шкідниками стручках зменшується маса насіння, вміст олії, а отже, і схожість насіння. При заселенні 10% рослин з чисельністю 1-3 ж / 1 рослину у період утворення бутонів рекомендується обробка рослин інсектицидами.
За становлення температури повітря +10°С очікується заселення посівів ріпаку хрестоцвітими блішками, капустяними попелицями.
При підвищенні температурного режиму рослини ріпаку уражуватимуться фомозом, альтернаріозом, переноспорозом та подекуди борошнистою росою. Інтенсивність ураження наростатиме по мірі зростання температури повітря, сприятиме розвитку збудників наявність вологи.
Сходам соняшнику основну шкоду завдаватимуть піщані мідляки, довгоносики, серед грунтових шкідників – дротяники і несправжні дротяники, подекуди личинки хрущів.
Очікується висока шкодочинність гусениць підгризаючих совок. Доцільним заходом при боротьбі з шкідливими організмами на ранніх етапах розвитку культури є проведення протруєння насіння, зокрема інсектицидними протруювачами.
Від посіву до змикання рядків для знищення грунтової кірки, бур’янів, шкідників та покращення фізіологічного стану рослин доцільним є суцільне боронування посівів на 3-4 день після сівби; боронування за появи 2-3 пар листків впоперек або по діагоналі поля.
За чисельності довгоносиків, піщаного мідляка, совок понад 2 екз./м² та інших шкідників посіви обприскують фосфорорганічними, піретроїдними препаратами або їх сумішшю.
На посівах льону основну шкоду завдаватимуть льонові блішки, шкідливість яких зросте за посушливої сонячної погоди. Серед хвороб існуватиме загроза розвитку передусім антракнозу і кореневих гнилей, в меншій мірі інших захворювань. За чисельності блішок понад 10-15 екз./м² захищають обробки крайових смуг чи всуціль поля дозволеними до використання препаратами інсектицидної групи. Поширення і розвиток хвороб обмежують обприскуванням дозволеними фунгіцидами.
ОВОЧЕВІ КУЛЬТУРИ
Масове переміщення колорадського жука на поверхню грунту очікується на наприкінці І декади квітня, заселення сходів картоплі – в ІІ декаді.
Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, масовий літ якої очікується в ІІ-ІІІ декадах, та прихованохоботники. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, прихованохоботника – 5-10 личинок на рослину або 2-4 жуків/м2 та інших шкідників, посіви (крім цибулі на перо) обприскують дозволеними інсектицидами.
ПЛОДОВІ НАСАДЖЕННЯ
При середньодобовій температурі 10ºС на початку набухання - розпускання бруньок ( І декада квітня) плодові дерева почнуть заселяти яблуневий квіткоїд та сірий бруньковий довгоносик.
В ІІ декади квітня можливе масове заляльковування плодових пильщиків (яблуневий, грушевий), літ яких очікується в кінці місяця.
Відбуватиметься також заляльковування гусениць яблуневої плодожерки, літ якої ймовірно розпочнеться наприкінці квітня.
Повсюдно, із зростанням температурного режиму відроджуватимуться і шкодитимуть кліщі, попелиці, щитівки, несправжньощитівки, листоблішки.
За сприятливих погодних умов в кінці місяця можна очікувати на вихід гусениць яблуневої молі. Відродження розанової листокрутки прогнозується у ІІ-ІІІ декадах.
Шкодитимуть жуки оленки волохатої, які мігруватимуть з культури на культуру залежно від термінів цвітіння. Загалом в поточному році прогнозується значне зростання чисельності та шкідливості цього виду шкідника.
Очікується значне ураження кісточкових культур хворобами, зокрема моніліозом та кучерявістю листя.
Розвитку моніліозу (моніліальний опік) сприятимуть висока вологість і помірні температури повітря 12-16°С. Масове поширення кучерявості листків персика обумовлюватиме прохолодна дощова погода (10°С), наявність туманів, рос. За температури повітря 18-25°С і значного насичення повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси.
На початку розпускання бруньок зерняткові та кісточкові сади захищають від листогризучих, сисних шкідників та хвороб препаратами зареєстрованими та внесеними до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», відразу після закінчення цвітіння обприскування повторюють, чергуючи препарати.
Літ метеликів першого покоління гронової листокрутки на виноградниках прогнозується з середини ІІІ декади квітня. Її чисельність та шкодочинність залежить від своєчасності та якості захисних заходів. У виноградних насадженнях розвиток першого покоління гронової листокрутки за середньодобової температури +7… +10 °С і відносної вологості повітря 65-70% триватиме 9-10 діб. Перші метелики з’являтимуться після того, як температура повітря більше + 10 °С триматиметься протягом 10-11 діб. Скрізь за температури +7… +9 °С активізуються звичайний і садовий павутинні та бруньковий кліщі, понад +15 °С – виходитиме з місць зимівлі виноградний зудень (повстяний кліщ). Живлення виноградного скосаря почнеться за температури +10 °С і вище.
До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. Під час проведення захисних заходів, протруєння насіння потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Начальник Сергій РЕКУН
