СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь в господарствах Миколаївської області
Сприятливі кліматичні умови (висока температура повітря і тривала посуха) сприяють масовому розмноженню та збільшення чисельності небезпечного багатоїдного шкідника – сарани. Так, спалахи саранових відмічено в Херсонській, Одеській та Запорізькій областях. Відмічено масове пошкодження рослин шкідником.
Прус (сарана італійська) шкодочиний у стадіях імаго і личинки. Шкідник є широким поліфагом і здатний успішно розвиватися, харчуючись практично всіма рослинами: хлібними злаками, бобовими, олійними, овочевими, технічними, баштанними культурами, виноградом та інші.
Дорослі комахи пруса бурувато-сірого кольору задні крила прозорі, в основній частині рожеві. Італійський прус має дві форми поведінки - одиночну та стадну. При невисокій чисельності кожна личинка чи доросла комаха живе самостійно, а при високій щільності популяції особини згуртовуються (стадна форма). У пересуванні усі вони дотримуються одного напрямку. Доросла сарана при знищенні рослин та за високої температури перелітає колоніями на значну відстань (до декількох десятків кілометрів).
Сарана перелітна (сарана азіатська), як i дeякi iншi види capaнoвиx, нaлeжить дo чиcлa пoтeнцiйнo нeбeзпeчниx бaгaтoїдниx шкiдникiв ciльcькoгocпoдapcькиx рослин. В Укpaїнi зустрічається в заплавах річок.
Бypyвaтo-cipого aбо бypyвaто-зeлeного кольору. Haдкpилa вyзькi, дoвгacтi, бpyднo-бypyвaтo-жoвтi aбo зeлeнi, в гycтиx бypиx плямax i кpaпкax. Kpилa, широкі, вiялoпoдiбнi, жoвтyвaтi aбo зeлeнyвaтi, нa вepшинi бeзбapвнi, нa кiнцяx тpoxи зaтeмнeні. Maє двi фази: пooдинoкy (північні райони) i cтaднy (південні райони). Личинки з яєць виxoдять y тpaвні. Пpoтягoм мicяця вoни живлятьcя зeлeними чacтинaми piзнoмaнiтниx pocлин. Молоді особини швидко розвиваються і ростуть. Tипoвими їxнiми peзepвaцiями – є плaвнi вeликиx piчoк, yзбepeжжя oзep тa мopiв. Macoвi poзмнoжeння вiдбyвaютьcя чepeз вeликi пpoмiжки чacy, пicля 2-3 жapкиx i cyxиx poкiв.
Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області рекомендує спеціалістам господарств провести моніторинг території на виявлення наявності та визначення , організувати постійний нагляд за розвитком саранових та при необхідності провести локалізацію вогнищ надпорогової їх чисельності.
Обстеження слід проводити в першу чергу на занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг, плавнях річок. Обстеження проводяться рано вранці або пізно ввечері, коли саранові перебувають на рослинах у стані відносного спокою.
За чисельності личинок італійського пруса 2–5 екз./м2, нестадних саранових – 10–15 екз./м2 проводять захисні заході. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків, до окрилення сарани. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи перебувають на рослинах. Осередки підвищеної чисельності слід локалізувати дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: альфациперметрин, 100 г/л; лямбда-цигалотрин, 50 г/л; хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л; лямбда-цигалотрин, 106 г/л + тіаметоксам, 141 г/л; ацетаміприд, 200 г/кг; піриміфос-метил, 500 г/л; ацетаміприд, 100 г/кг + лямбда-цигалотрин, З0 г/кг; люфенурон, 50 г/л. За температури повітря вище 25ºС ефективніші фосфорорганічні інсектициди або суміші препаратів.
У разі виявлення осередків саранових необхідно терміново повідомити про це Головне Управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
При проведенні захисних обробок використовуються пестициди згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають. Посвідчення на право роботи з пестицидами.
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
