ТИ ЯК?

Як вислухати та підтримати людину в стресі 

Вправи, що допоможуть заснути  

Під час повітряної тривоги ми можемо впіймати себе на моторошній думці, що чекаємо вибухів, а коли чуємо їх – ніби відчуваємо певне полегшення. Так само підсвідомо можемо романтизувати хвилини небезпеки, коли загроза минає – згадувати обстріли, час в укритті чи блекаути з певним теплом, і це лякає.

Усі ми час від часу відчуваємо тривожність. Зазвичай хвилювання через певні події чи буденні клопоти триває недовго — від кількох хвилин до кількох днів. Але для деяких тривожність — це не просто напружений день чи занепокоєння.

Ваша самоцінність не залежить від думки інших. А соромитися свого «Я» через можливість комусь не сподобатися – не має сенсу. Навіть якщо всі довкола кажуть «не виділяйся». Навіть якщо ці слова лунають із вуст рідних. Не всі установки від батьків та родичів, що закладаються нам із дитинства, є правильними.

Людей із наслідками важких травм та інвалідністю ми зустрічаємо ледь не щодня. Це складна тема для розмови з дитиною, і нам, можливо, хотілося б її уникнути, але говорити про це важливо. По-перше, щоби підготувати дитину до такої зустрічі (її може налякати те, чого вона не розуміє); по-друге, аби проявити повагу.

Як впізнати вигоряння

У будь-який час дня або ночі можуть залунати повітряна тривога, робота ППО чи звуки вибухів. Існує хибна думка, що дітям не потрібно пояснювати, що відбувається, а достатньо просто їх відволікти та сказати «не бійся». Насправді дітям важливі і пояснення, і підтримка дорослих.

В умовах тривалого стресу і дорослим, і дітям властиве когнітивне виснаження — стан «психічної втоми», коли розумової роботи і відповідальності забагато, а відпочинку, сну та можливості розслабитися бракує.

У Миколаєві відбувся захід для студентів на тему ментального здоров'я в рамках програми «Ти як?»